X

111Становлення менструальної функції дівчинки як етап формування жіночої репродуктивної системи.

Становлення репродуктивної системи (РС) − складний багатоетапний процес, що починається з розвитку плода та продовжується до віку 17-18 років. Статеве дозрівання − це період життя, що характеризується досягненням зрілості гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, прискореним фізичним зростанням і формуванням вторинних статевих ознак. Завдяки бурхливому розвитку змінюється розмір і форма майже кожного тілесного параметру − обличчя стає більшим і помітно змінюється, серце, легені, внутрішні органи і репродуктивний шлях зростають за розміром, масою і об’ємом. Кістяк (довгі кістки, хребет), мускулатура, жирова маса також збільшуються.

Періоди розвитку жіночої репродуктивної системи:
– внутрішньоутробний період
– період новонародженості (від народження до 3-х тижнів). Дитячий організм під час пологів перебуває під впливом материнських гормонів, які в період внутрішньоутробного розвитку діють через плаценту на статеві органи плода і новонародженого.
– нейтральний період (3-и тижні−7 років). Статеві гормони утворюються в дуже малій кількості. Дитина перебуває в фазі гормонального спокою.
– препубертатний період (7 – 9 років) − характеризується посиленням секреції та виділенням гонадотропінів під впливом нейросекреції гіпоталамічних структур, що має ациклічний характер викидів кожні 5-7 днів, секреція естрогенів низька.
– пубертатний період (10-17 років). Перша фаза пубертатного періоду (10-13 років).У цій фазі відбувається формування добової циклічності та збільшення виділення гонадотропінів, під впливом яких зростає секреція гормонів яєчників − починається менструація (менархе). Друга фаза пубертатного періоду (14-17 років). Формується циклічний характер виділення гонадотропінів. Нейросекркція гіпоталамуса, гіпофіза і яєчників стає циклічним, менструальний цикл (МЦ) − овуляторного характеру.

Перебіг фізіологічного статевого дозрівання має послідовний характер.
У препубертатному періоді (7-9 років) починається:
– швидкий активний ріст дівчинки
– перші ознаки фемінізації фігури, округлюються стегна за рахунок збільшення кількості й перерозподілу жирової тканини. Починається формування жіночого таза
– збільшується кількість шарів епітелію у піхві, з’являються клітини проміжного типу
– з 8 років посилюється секреція гонадотропінів, збільшуються яєчники – з’являються фолікули, секреція естрадіолу (Е2) підвищується
– збільшуються розміри матки, змінюється її положення і форма
– під впливом Е2 відбувається пубертатний стрибок росту
– починається розвиток вторинних статевих ознак
– реакція піхвового середовища переходить з нейтрального в кислу
До кінця препубертатного періоду матка збільшується, співвідношення тіла й шийки 1:1. Маса яєчників зростає. Фолікули перебувають на різних стадіях розвитку, овуляція відсутня.

У першій фазі пубертатного періоду (10-13 років) відбувається:
– телархе (розвиток молочних залоз)
– змінюється мікрофлора піхви, з’являються лактобацили
– починається пубархе (оволосіння лобка 11-12 років)
– завершується період менархе (близько 13 років), коли дівчинка досягає “критичної ” маси тіла (45-47 кг). Фріш (Frisch) вважає, що “критична маса тіла” є спусковим механізмом першої менструації
– закінчення швидкого росту тіла в довжину.

У другій фазі пубертатного періоду (14-17 років):
– молочні залози і статеве оволосіння завершують розвиток, останнім закінчується оволосіння пахвових ямок
– МЦ овуляторного характеру
– практично завершується ріст тіла в довжину
– жіночий таз сформований
– жирові клітини продукують лептин, в секреції його беруть участь статеві гормони
– яєчники являються основним джерелом естрогенів
– матка збільшується в розмірах, відбувається проліферація ендометрія
– відбувається сенситизація гонадотропінів до естрогенів (становлення позитивного зворотнього зв’язку), відбувається ріст фолікула і овуляція. Це триває 1,5-2 роки після появи менархе.

Пубертатний період − основний період формування репродуктивної системи.

Межі норми для менструального циклу (FIGO, 2011)

Параметри Кількісні характеристики
Інтервал 24-38 днів
Тривалість менструальної кровотечі 4,5-8 днів
Кількість крові, що втрачається 5-80 мл/МЦ

Біологічне дозрівання
Хронологічний вік не є найкращим показником, коли почнуться зміни в пубертатному періоді. Пубертатний період у підлітковому віці краще характеризується поняттям біологічне дозрівання.

Показники,що використовуються для позначення прогресування біологічної зрілості і розвитку від дитини до дорослої особи − кістковий вік та вторинні статеві ознаки. Вимірювання на основі розвитку вторинних статевих ознак і першої менструації найкорисніше в період статевої зрілості, а за кістковим віком можна оцінювати біологічну зрілість особи від раннього дитинства до підліткового віку.

Кістковий вік − це вимір ступеня розвитку кістяка., визначається по кисті й зап’ястку (ліва сторона), яку вибирають через велику кількість кісток (N=30) та епіфізів (N=21) представлених кінцівкою, яка досить мала, щоб її можна було повністю побачити на рентгенівському знімку , ефективно закривши решту тіла, та ще досить мінлива, щоб надати інформацію щодо статусу усього кістяка.

Кістки кисті та зап’ястка розвиваються від хряща до кістки через центр окостеніння. Окостеніння діалізу довгих кісток (ліктьової та променевої) і коротких (п’ястка і фаланги) руки і зап’ястка майже завершується в утробі матері. Окостеніння епіфізу довгих кісток руки , зап’ястка та п’ястка або круглих кісток руки відбувається відразу по народженні або перед самим народженням. Кістки п’ястка збільшуються і зміна відбувається унікально для кожної кістки таким чином, що хрящ костеніє і набуває дорослої форми та контуру. Довгі й короткі кістки також характерно змінюються у своїх епіфізах і у відповідних діафзах тільки-но завершується наближення до замикання пластинки росту. У дорослому віці епіфіз та діаліз зливаються.

Кістки мають специфічні стадії розвитку, які відбуваються у передбачуваній послідовності. Ці стадії є основою для оцінки кісткового віку методом загальної оцінки (методом Грьоліха-Пайла), що визначає статус цілої кисті й зап’ястка. Метод Таннера Вайтхауза II досліджують і ранджирують за ступенем зрілості 20 визначених кісток кисті і зап’ястка і визначають кінцевий ступінь зрілості кожної з них за специфічними індикаторами зрілості кісток. Третій метод включає визначення віку, в якому центри окостеніння кисті й зап’ястка вперше стають рентгенологічно видимими.

I метод Грьоліха-Пайла і метод Таннера Вайтхауза II за кістковим віком визначають хронологічний вік суб’єкта і його стать.
Час настання і перебіг періоду статевого дозрівання залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Ендогенні фактори: спадкові, конституціональні, маса тіла, стан соматичного здоров’я. Екзогенні фактори: кліматичні (освітленість, висота над рівнем моря,географічне положення), харчування (достатній вміст білків, жирів,вуглеводів, мікроелементів та вітамінів у їжі).

Дівчатка бажаємо вам вдалого переходу в наступний віковий період життя − вік Джульєти.