Алергія – як її позбутися?

Слово «алергія» в медицині та побуті звучить досить часто. Та нажаль, правильно розуміють цей термін не всі. В перекладі із грецької «алергія» – це «інше відчуття, сприйняття». Одразу варто зазначити, що алергія, по великому рахунку – це не захворювання, а захисна імунна реакція. Інша справа, що захист у вигляді алергічної реакції, зазвичай, дуже дорого обходиться організму.

Що ж таке імунітет. Дуже спрощено Р.В.Петров визначив, що імунітет – «це спосіб захисту свого від не свого». Тобто, отримуючи у спадок від батьків по 50% генетичного матеріалу, майбутня людина утворює унікальну в антигенному відношенні (в розрізі імунних характеристик) побудову клітин та тканин, котра теоретично не має аналогів в минулому та не буде мати їх у майбутньому. Імунокомпетентні клітини (головним чином лімфоцити) внутрішньоутробно «знайомляться» із антигенним складом власних клітин та тканин і вже у подальшому, в період життя людини, нічого, що б відрізнялося в цьому відношенні (тобто вірусів, бактерій, хімічних та біологічних речовин)в організм не допустять. На цьому базується імунний захист людини від інфекцій, ракових клітин і т.д.

Чому ж в одному випадку або у одних людей формується нормальна, адекватна імунна відповідь, котра захищає організм від зовнішніх подразників, а в іншому – неадекватна відповідь чи алергічна реакція? На сьогоднішній день є досить багато доказів стосовно того, що алергічні реакції виникають у 2 випадках:

1. У осіб із так званим атопічним типом конституції, простіше – атопією;
2. При надлишку алергенів у оточуючому середовищі.

Термін «атопія» запропонований досить давно (1923 р., Кока і Кук) і розглядається як індивідуальна чи сімейна схильність до вироблення специфічних для алергії антитіл у відповідь на потрапляння малих доз алергену та розвитку типових симптомів, таких як нежить, сльозотеча, чихання,бронхоспазм, висипання, свербіж.

Чисельні дослідження свідчать про те, що при наявності алергії у одного із батьків ймовірність її виникнення дитини може сягати 50%, а при наявності алергії у обох батьків ризик її розвитку підвищується до 70%. Спадковість по материнській лінії з більшою ймовірність (близько 60%) пов’язана з ризиком розвиткуалергічного захворювання, ніж по батьківській лінії (18-20%).

Варто зазначити, що стан атопії не вирок. Доведено, що алергічні захворювання належать до групи мультифакторних захворювань, тобто таких, виникнення яких пов’язане з поєднаним впливом факторів спадковості та оточуючого середовища. Власне оточуюче нас середовище може створити надлишок алергенів у повітрі, воді, харчових продуктах,котрий іноді веде до формування алергічної реакції та захворювань у осіб із генетичною схильністю до алергії.

Виходячи із сучасного розуміння патогенезу алергічних захворювань вилікувати їх засобами фармакотерапії поки що є неможливим. Існуючі препарати – глюкокортикостероїди, антигістамінні, антилейкотриєнові тощо, хоча і дозволили суттєво підвищити ефективність лікування алергічних захворювань, дали змогу контролювати їх перебіг, однак їх вплив, на жаль, не дає змогу радикально впливати на імунологічні аспектиформування і перебігу цих захворювань, викликати тривалу ремісію. На думку більшості вітчизняних та закордонних фахівців, єдиним методом, що реально впливає на всі ланки патогенезу алергічного захворювання, дозволяє обірвати розвиток та перебіг алергічного захворювання, специфічна імунотерапія алергенами (синонім – «специфічна алерговакцинація», «специфічна гіпосенсибілізація», «алергенспецифічна імунотерапія» тощо).

Принцип специфічної імунотерапії полягає у введенні хворому причинних агентів (алерген, шкірна проба на який виявилася позитивною), які є етіологічним чинником захворювання (іншими словами, тих які є причиною розвитку алергічного захворювання), починаючи із малих доз, що не викликають клінічних проявів захворювання, з поступовим підвищенням доз і збільшенням інтервалу між введенням алергенів.

Цей метод існує вжебільше 100 років. Перевагами специфічної імунотерапії перед фармакотерапією (прийомом ліків) алергічних захворювань є:

• Збереження тривалої (іноді- десятки років чи навіть на все життя) ремісії після завершення успішних курсів алерговакцинації;
• Попередження розширення спектру алергії. Зазвичай вона розпочинається із якогось одного виду, наприклад реакції на кішку, собаку, чи домашній пил, або на цвітіння дерев чи трав. Згодом приєднується інший вид алергії і уникати алергенів стає все важче.
• Попередження переходу більш легких клінічних проявів алергії у важчі.
• Зменшення потреби в протиалергічних препаратах.

Переваги специфічної імунотерапії обумовлені дією, що стосується всіх етапів алергічної реакції – така широта відсутня у відомих фармакологічних препаратів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ефективність специфічної імунотерапії складає при:

• Інсектній алергії 85-95%
• Алергічному риніті (сезонному) 80-90%
• Алергічний риніт (цілорічний) 70-80%
• Бронхіальна астма 70-75%

Медичний центр «ВАСЕДА» пропонує пройти тестування з можливим подальшим лікуванням наступними алергенами:

• Побутові ( домашній пил, пір’я подушок, дафнія)
• Епідермальні (шерсть вівці, кішки, собаки, кролика)
• Пилкові (дерева, літні та осінні трави – загалом 24 алергени)