Проблема гельмінтозів

Проблема гельмінтозів в Україні залишається актуальною до сьогодні. Широке розповсюдження , щорічна реєстрація нових випадків захворювання потребує пильної уваги зі сторони педіатрів, сімейних лікарів , інфекціоністів. Своєчасне виявлення, швидке та ефективне лікування проведеної терапії дозволяє скоротити кількість випадків , важкий перебіг захворювання та ускладнення.

Як відомо,кращою за лікування завжди є профілактика. Профілактичні мірі включають в себе нескладні для виконання правила особистої гігієни : миття рук до та після відвідування санітарної кімнати , миття проточною водою і обробки перевареною водою зелені та овочів, що подаються до столу у сирому вигляді, відмова від термічно необробленої свинини, риби , малосольної риби, ікри, приготованих в кустарних умовах, відмова від споживання сирої води , особливо з відкритих водоймищ.

Якщо ж все таки у вас є підозра на зараження гельмінтами , необхідно ознайомитися з переліком характерних симптомів :

• слабкість , в’ялість , зниження працездатності , апетиту, маси тіла
• біль у животі, нудота, блювота, нестабільний стул- то закреп, то діарея
• блідість шкірних покривів та слизових оболонок
• зміни шкіри ( дерматит, кропив’янка , набряки)
• кашель затяжного перебігу, обструктивний бронхіт
• збільшення лімфатичних вузлів
• симптоми зуду навколо анального отвору та вагінальний зуд
• підвищення рівня еозинофілів в загальному аналізі крові, можливе зниження рівня лейкоцитів, білку , порушення співвідношення білкових фракцій в біохімічному обстеженні крові, значне підвищення рівня IgЕ.

Для кожного конкретного виду гельмінтів характерний набір синдромів, що по різному проявляються в різні періоди розвитку інвазійного процесу. В гострому періоді скарги більш виражені, а в період хронізації процесу можуть бути ледь помітними . Найпоширеніші стерті форми сприятливо протікаючих гельмінтозів. Тому при підозрі на глистну інвазію також необхідно враховувати фактори ризику : подорожі у екзотичні країни, споживання недостатньо термічно обробленої риби та м’яса, контакт з землею, домашніми тваринами.