Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція – це гостре інфекційне захворювання, яке може провлятися в якості менінгококцемії, менінгіту, злоякісної гіпертермії. Це захворювання спричинено округлою бактерією — менінгококом, який вражає центральну нервову систему і викликає сепсис (зараження крові).

Зараження людини відбувається повітряно-крапельним шляхом при близькому (до 0,5 метрів) спілкуванні з хворим або носієм: при розмові, чханні, кашлі менінгококи з крапельками слини і слизу потрапляють в повітря, а потім на слизову оболонку носоглотки чутливої людини.

На слизовій носоглотки у нелікованих бактеріоносіїв менінгокок живе 2-4 тижні, а за наявності хронічних запальних процесів (навіть при вживанні антибіотиків) цей термін може сягнути до декількох місяців.

Чутливість до менінгококової інфекції різна в різних вікових групах:

• новонароджені діти захищені антитілами матері (зникають до 6-10 місяців);
  діти хворіють частіше , ніж дорослі (80-85 % випадків захворювань — до 14 років);
• частіше і важче хворіють особи чоловічої статі.

Більша кількість хворих спостерігається в зимово-весняний період, проте, зараження може бути і влітку, і восени. Періодичні підйоми захворюваності серед населення реєструються кожні 10-25 років.

Симптоми

Клінічно хвороба може проявлятися дуже різноманітно: від відсутності симптомів і «банального» нежитю до важкого захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт) і стрімкого перебігу, яке призводить до швидкої (протягом доби) смерті хворого. Різноманітність симптомів залежить від інфікуючої дози (кількості бактерій, які потрапили в організм), факторів агресії менінгококу (пристосованістю бактерій, що сприяють зараженню організму), резистентності організму (здатності імунної системи чинити опір розмноженню мікробів в організмі людини) та ін факторів.

Запідозрити менінгококову інфекцію можна за наявності закладеності носа, слизово-гнійних виділень з носа, гнійних «доріжок» по задній стінці глотки, стійкому підвищенні температури тіла (зниження лише при застосуванні жарознижуючих засобів), запамороченні, блювоті,­­ – в такому випадку Вам необхідно негайно звернутись до лікаря.

В медичному центрі «ВАСЕДА» працюють кваліфіковані лікарі, які зможуть правильно встановити діагноз і призначити ефективне лікування.

Якщо ж за наявності цих симптомів у вашої дитини з’явився виражений головний біль або хоча б один елемент висипу, то Вам необхідно терміново викликати швидку допомогу і госпіталізуватись для подальшої діагностики та лікування в стаціонарі інфекційної лікарні. Це може врятувати життя Вашої дитини: при швидкоплинному перебігу менінгококцемії від перших симптомів до смерті іноді проходять всього лише години. Висип при менінгококцемії найчастіше розташований на кистях рук, передпліччях, стопах, гомілках, сідницях.

Ускладнення хвороби

Під час хвороби можуть бути судоми і втрата свідомості. Можуть спостерігатися ураження суглобів, серця, дихальної системи, ураження черепних нервів.

Перебіг хвороби може ускладнюватися:

• інфекційно-токсичним шоком
• гострою нирковою недостатністю (відмова нирок)
• ДВЗ-синдромом (обширними кровотечами)
• гострою наднирковою недостатністю (загибель надниркових залоз)
• набряком легенів (порушення дихання)
• інфарктом міокарда (у літніх людей)
• набряком і набуханням головного мозку, які призводять до смертельних наслідків.

Хворі, які перенесли менінгококцемію, можуть страждати на глухоту, сліпоту, слабоумство, гідроцефалію, епілепсію.

При відсутності лікування смертність при менінгококцеміі досягає 100%, навіть при своєчасному лікуванні гинуть 10-20 чоловік з 100 захворілих.

Діагностика

Для того, щоб оминути таку тяжку хворобу, потрібно вчасно правильно розпізнати перші прояви. Отже, які ж аналізи можуть підтвердити менінгококцемію?

По-перше, загальноклінічні аналізи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові.

По-друге, специфічні аналізи: виявлення менінгококу в крові, в мазках з носа і ротоглотки, в спинномозковій та інших рідинах організму, в тому числі за допомогою ПЛР, і культури менінгококу при посіві досліджуваного матеріалу (виділення з носоглотки, крові, ліквору та ін.)

По-третє, серологічні аналізи: виявлення антитіл до менінгококу у віддалені періоди хвороби при сумнівному діагнозі або для визначення чутливості організму до інфекції при виникненні захворювання в колективі.

Особливість лікування

Лікування носіїв хвороби і хворих на менінгококову інфекцію проводиться в умовах інфекційного стаціонару.

Призначаються внутрішньовенно антибіотики у високих дозах, проникаючих за гематоенцефалічний бар’єр (що досягають головного мозку).

При менінгококцемії і ускладненому перебігу хвороби, для порятунку життя хворого, обов’язково призначаються глюкокортикоїдіи (гормонів) у високих дозах, особливо, в перші години хвороби, так як більш потужного протизапального засоба не існує. Так само призначається дезінтоксикаційна й інша патогенетична терапія, залежно від проявів хвороби.

Постреабілітаційний період

Пацієнти виписують з стаціонару після повного одужання, але не раніше, ніж через 3 тижні від початку хвороби. На диспансерному обліку під наглядом невролога і дільничного лікаря пацієнти, що видужали знаходяться не менше 2 років. Обстеження при успішному результаті проводять 1 раз на 3 місяці на першому році і 1 раз на 6 місяців на другому році спостереження. За наявності залишкових явищ призначається відповідне лікування.

Профілактика захворювання полягає у своєчасному виявленні та лікуванні хворих і носіїв, санітарній обробці в осередку інфекції. Можливе призначення антибіотикопрофілактики контактним особам. У деяких країнах проводиться вакцинопрофілактика проти менінгококу групи А.

Нагадуємо вам, що в медичному центрі «ВАСЕДА» ви маєте можливість пройти яісну діагностику організму на вияв будь-якого інфекційного захворування та отримати повну консультацію лікаря з питань подальшого лікування.

Будьте здорові! Сімейний лікар Медичного центру «ВАСЕДА» — Вознюк Ольга Валеріївна.