У народі фурункул прийнято називати чиряк або гнійник. Зазвичай люди думають, що достатньо буде вичавити вміст і продезінфікувати ранку. Але цього категорично не можна робити, тому що наслідки можуть бути насправді дуже тяжкими. Що ж це за патологія?
Фурункул – запалення і нагноєння волосяного фолікула і навколишніх тканин. Гнійник може утворитися на будь-яких ділянках тіла, але найчастіше він з’являється на шиї, в паху, на обличчі, грудях, ногах, сідницях.
Як правило, процес має гнійно-некротичний характер, при якому спостерігається не тільки запалення навколишніх тканин, але і процес запалення волосяного фолікула, звідки і починається весь патологічний процес. Початок бере на себе фолікуліт, з подальшим поширенням на навколишні сполучні тканини. Але фурункул від фолікуліту відрізняє не тільки велика область ураження, але і клінічні прояви.
Зверніть увагу, що фурункули не з’являються там, де немає волосяного покриву (підошви ніг, долоні).
Причинами виникнення фурункулів може бути:
- Забруднення шкіри (недотримання елементарних правил гігієни).
- Пошкодження шкіри (садна, порізи, подряпини, дерматит ).
- Місцеве або загальне переохолодження організму.
- Послаблення захисних сил організму внаслідок стресу, авітамінозу, неправильної дієти, виснажних хронічних захворювань, порушення обміну речовин, різних шлунково-кишкових розладів, цукрового діабету та ін.)
Для фурункула характерні такі симптоми: починається все з появи хворобливого вузлика червоного кольору. Поступово вогнище збільшується до 1-3 см в діаметрі. Інфільтрат щільний на дотик, відчувається почуття поколювання і відзначається наявність набряклості прилеглих тканин.
Також з’являються загальне нездужання; підвищення температури тіла до 38 °С; сильно виражена болючість в області фурункула; головні болі; втрата апетиту.
У разі ускладнення фурункула, гнійний процес розповсюджується за межі волосяного фолікула з розвитком гнійної порожнини, або флегмони. У хворих на цукровий діабет можливий тяжкий перебіг: фурункул може ускладнюватись лімфаденітом, регіональним лімфаденітом, тромбофлебітом.
Що таке фурункульоз?
Про фурункульоз ми говоримо тоді, коли фурункули повторюються досить часто, а іноді навіть по декілька штук одночасно. Цей стан слід розцінювати як сигнал про слабкі захисні сили організму. Якщо розвивається фурункульоз – негайно зверніться до лікаря для проведення обстеження і призначення адекватної терапії.
Фурункул – серйозне захворювання, ні в якому разі не можна займатися самолікуванням!
Застосовувати зігріваючі компреси, використовувати мазь Вишневського, іхтіол не слід, оскільки це тільки призведе до розповсюдження запального процесу.
Лікування фурункула тільки хірургічне. Будь-яка інша терапія не призведе до успіху, коли своєчасно не буде розкрите і дреноване вогнище гнійного запалення. Основне завдання в лікуванні фурункула – забезпечити відтік гнійного вмісту, з подальшим дренажем з рани.
Прості, не ускладнені, фурункули можна лікувати амбулаторно і не потребують госпіталізації.
В МЦ « Васеда» розкриття та дренування фурункула виконується під місцевим знеболенням і для пацієнта така процедура є безболісною. Також можливим є бактеріологічне дослідження гнійного вмісту для більш точного підбору антибіотикотерапії.
Карбункул – це поширене гнійно-некротичні запалення глибоких шарів шкіри і підшкірного шару з одночасним ураженням відразу декількох волосяних фолікулів, розташованих поруч один з одним. У порівнянні з фурункулом, гнійно-некротичний інфільтрат при карбункулі розташовується на більш великій території шкіри і захоплює глибокі її шари. Карбункул найчастіше розташовується на спині, попереку, задній поверхні шиї. Збудником цього захворювання в основному є золотистий стафілокок. Як правило, карбункул виникає на фоні тяжкого стану організму: гіпотрофія, цукровий діабет, імунодефіцитний стан.
Характерні загальні симптоми, які супроводжують карбункул. Це висока температура, озноб, нездужання. В області патологічного вогнища хворі відчувають нестерпний біль. Особливо небезпечними карбункули є в літньому віці, у хворих, що страждають цукровим діабетом, при виснаженні. У цих випадках перебіг захворювання набуває злоякісний характер. Це виражається в глибокій прострації і лихоманці септичного характеру. Лікування таке ж, як і при фурункулі, тобто лише хірургічне.